Передній план перед палацом
Територія перед двором палацу складається з чотирьох кварталів, обнесених цегляно-керамічною стіною та засаджених рядами дерев. Широка центральна алея є початком головної осі, що йде на захід, яка за правління короля Яна III перетворилася на 400-метровий водний канал, який розпливався перед навколишніми полями та Варшавським укосом. Наприкінці XVIII століття квартали були прорізані трипроменевою алейною системою, т. зв. гусяча лапка, яка використовувалася у французькому стилі дизайну. Протягом наступних двох століть квартали були доповнені декількома спорудами, які існують і донині: символічна усипальниця – мавзолей Потоцьких і господарський будинок доглядачів (нині каса музею), будинок Ланчі і дім Шеничувка (тепер вілла Інтрата). Внутрішньому двору палацу передує рів з цегляною підпірною стіною та барокова брама з кам’яними фігурами Марса та Венери, що символізують війну та перемогу.
Концепцію перепланування Трояндового саду, Саду на верхній терасі, Північного саду та Оранжереї, створив проф. Збігнєв Мичковський з Краківського технологічного університету, Ph.D інж. архітектури, робота якого слугувала основою для будівельної документації, підготовленої Студією архітектурного дизайну Єжи Вовчака.
Двір
Спочатку королівський двір поділявся на дві частини: вхідний двір для господарських потреб і парадний двір, безпосередньо прилеглий до палацу. Їх розділяла кам’яна огорожа з гербами Собеських, натягнута між крилами палацу. У XIX столітті цей простір був об’єднаний і прикрашений великим овальним газоном, оточений під’їзною дорогою. Винятковими прикрасами двору є старовинні магнолії та монументальна дрібнолистяна липа. Додатковим акцентом, що демонструє мінливість пір року в садах палацу, є велика клумба, густо засаджена різнокольоровими запашними рослинами. Головний вхід до садів веде через кам’яну перголу з воротами, які зустрічають гостей латинською цитатою Горація: «Ducite solicitae quam iucunda oblivia vitae». Текст спонукає відвідувачів забути про повсякденні життєві турботи та відпочити в саду.
Північний сад
Теперішнє геометричне оформлення створене на місці плодового саду, де король Ян III вирощував фруктові дерева, овочі та трави. У XVIII столітті його замінили декоративним садом. Сучасне планування об’єднує елементи композиції XVIII-XIX століть: регулярне планування ділянок, оточених невисокими живоплотами з самшиту, заповнених декоративними газонами, конусоподібними тисами, клумбами та декоративними орнаментами. Центральним елементом саду є фонтан, увінчаний фігурою міфологічного Тритона, що тримає ріг. З півночі сад обмежує ряд грабів з нішами для кам’яних лавок, а зі сходу – металева пергола, засаджена липами та плющем, каркасна конструкція для майбутньої реконструкції альтанки Ельжбети Сенявської. У західній частині саду знаходиться гай Академос, спроєктований у XIX столітті, як тихе місце для відпочинку та споглядання. За статуями Яна Кохановського та Францишка Карпінського, польських поетів, які оспівували чарівність сільського життя, розташована овальна площа з напівкруглою кам’яною лавою.
Бароковий сад
Найстаріша частина пам’ятки в стилі бароко поділена на дві частини: Верхню та Нижню тераси, композиція яких підпорядкована головній осі схід-захід, що йде до Вілянівського озера. Сучасна форма Верхньої тераси відноситься до плану XVII століття, розробленого королівським архітектором Августином Лоччі. Сад, розбитий у вигляді видовженого прямокутника, має шістнадцять кварталів, оточених живоплотами та прикрашених квітковими бордюрами, грабами та орнаментами із самшиту. Серед культивованих рослин можна зустріти типові для бароко види: півонії, паска, нарциси, тюльпани, дзвіночки, айстри, лілії та дельфінії. Барокову композицію доповнюють апельсинові дерева та екзотичні рослини в дубових горщиках, пофарбованих у біло-зелені смуги, встановлені влітку на вулиці. Оригінальний сад XVII століття також містив фонтани. Оскільки їх зовнішній вигляд не визначено, то позначено лише контури цегляними конструкціями. Не збереглися також старі позолочені скульптури та мармурові вази, які в даний час замінені на барокові статуї з пісковика, привезені в середині XX століття з палацу в Бжезінці в Нижній Сілезії. Їх розміщення в саду та міфологічна символіка є вираженням хвали чеснот короля Яна III і королеви Марії Казимири. Оригінальне скульптурне обрамлення надають фігури Йоганна Христостомуса Редлера, які прикрашають балюстраду садових сходів. На них зображені ангелики, що символізують чотири стадії кохання (відповідно: страх, поцілунок, байдужість і сварка), ангелики зі сфінксами та квітковими кошиками, а також алегорії чотирьох пір року. За ними Нижня тераса з садом, що відображає барокові форми. Чотири геометричні квартали прикрашені конусоподібними тисами та квітковими бордюрами. Все це огороджено боскетом, компактним насадженням дерев у формі обрізаних стінок рядів. Регулярно перетинаючись з алеями, вони відкривають краєвиди на Вілянівське озеро та створюють тихі садові місця. Вздовж Вілянівського озера проходить широка набережна, звідки відкривається мальовничий вид на протилежний берег.
Трояндовий сад
Трояндовий сад був закладений на місці плодових садів часів короля Яна III. Сучасна форма саду відноситься до оригінального проєкту Болеслава Чашинського середини XIX століття. Камерний інтер’єр саду обмежений з півночі флігелем палацу, зі сходу — залізною перголою, а з півдня — невисокою стіною з напівкруглим виступом і квітковими вазами. Наріжним каменем геометричної композиції Трояндового саду є фонтан, увінчаний фігурою хлопчика з лебедем. Його оточують квартали, обрамлені низькими живоплотами з самшиту та засаджені історичними сортами англійських та французьких троянд у теплих пастельних відтінках. Їх доповнюють рослини, що ростуть у садових вазах, японські ліани, що ростуть на перголі, і клематиси, що прикрашають терасу з фігурами левів. Скульптурною прикрасою саду є керамічна фігура Вікторії та чотири алегоричні скульптури: Гармонія, Бджільництво, Сільське господарство та Рибальство, що увінчують стовпи воріт у Південний парк.
Південний ландшафтний парк
Наприкінці XVIII століття в південній частині Вілянівського парку, на місці колишньої ферми короля Яна III, був створений мальовничий англо-китайський сад за проєктом Шимона Богуміла Цуга. Видатний садовий дизайнер використав різноманітний рельєф місцевості, який плавно схиляється до ставка та потоку Служевецького. Стежки та поодинокі чи групові насадження дерев і кущів мали створювати враження ідеального наслідування природи. Через кілька десятиліть це місце було розширене і перетворене Станіславом Косткою Потоцьким у ландшафтний парк, яким можна милуватися донині. Уявна природність і злиття з навколишнім ландшафтом приховують ретельно розроблені пейзажі та мальовничі краєвиди. Простір комплексу доповнюють цегляний міст, каскад, колона з мальтійським хрестом та предмети, перенесені в середині ХХ століття із сусіднього Гаю в Гуцині: обеліск з урною, меморіальний камінь та саркофаг. Гора Вакха, що збереглася з часів короля Яна III, є чудовою оглядовою точкою, з якої можна помилуватися всім парком. Біля господарських будівель, які примикають до південної сторони комплексу, облаштовано квіткову галявину. На полянах ростуть найстаріші дерева Вілянівського парку віком понад 200 років, переважно дуби
Північний ландшафтний парк
З ініціативи Станіслава Костки Потоцького ареал Вілянівського парку розширили на північ, з’єднавши його з перетвореним Кемпським лісом, відомим відтоді як Морисин. Таким чином було створено великий водний ландшафтний парк навколо озера Вілянів, натхненним англійським стилем. Північний парк вирізняється різноманітним рельєфом, багатою водною системою та великим розмаїттям флори. Стежки та оглядові майданчики з’єднують садові будівлі, які гармонійно вписуються в зелень, надаючи всьому романтичної аури. Ці об’єкти, зведені в різних стилях, мали переносити гостей у далекі часи чи місця, наприклад, насосний будинок, що нагадує середньовічний замок, китайська альтанка, римський міст, що імітує старовинну архітектуру, та пам’ятник битві при Рашині на штучно збудованому Північному острові. Супутні елементи, такі як мохове каміння, густі хащі та штучні руїни, створюють серію контрастних декорацій. Вони поєднують багато різноманітних мотивів, які створюють навколо них ауру таємничості. Вишукані клумби є унікальною прикрасою парку, підбір рослин і оздоблення яких були перенесені безпосередньо з XIX століття. Особливу увагу привертає фальц у формі витягнутої підкови, розташований перед головним входом до Оранжерії, складений за принципами садового мистецтва часів короля Яна III.
Сад при Оранжереї
Сад, що прилягає до оранжереї, є найновішою частиною садиби Вілянів. За часів короля Яна III тут була дерев’яна парафіяльна церква та цвинтар. Сьогодні, після численних змін, він набув форми галявини з центральним фонтаном. Прилеглі садові квартали засаджені червоними трояндами та ліліями. Навколишній простір прикрашають екзотичні рослини в горщиках, які привозять сюди щоліта. Ви зможете побачити чудові фінікові пальми Канарських островів, бананові та фігові дерева. Все це доповнюють барвисті, ароматні клумби та квіткові вазони.
Морисинський заповідник
Назва цього місця походить від імені онука Станіслава Костки Понятовського – Мауриць, також відомого як Морись. Спочатку йшлося про частину акваландшафтного парку, утвореного на початку ХІХ століття та розташованого на іншому березі Вілянівського озера. Розширене планування водотоків всередині парку та архітектурно-скульптурне обладнання з роками зникли і сьогодні від більшості з них не залишилося й сліду. З іншого боку, збереглося дуже цінне середовище, яке з 1996 року охороняється законом як заповідник. Серед заростей дерев можна побачити сліди давньої історії – руїни ротонди палацу 1811 року за проєктом Станіслава Костки Потоцького та Крістіана П. Айгнера, залишки будинку доглядача за проєктом Франческо Марії Ланчі та добре збережений дерев’яний будиночок лісника, також спроєктований Ланчі. Інші цінні скульптурні елементи захистили від пошкоджень, перемістивши їх у Скульптурний павільйон біля палацу.
Концепцію перепланування Трояндового саду, Саду на верхній терасі, Північного саду та Оранжереї, створив проф. Збігнєв Мичковський з Краківського технологічного університету, Ph.D інж. архітектури, робота якого слугувала основою для будівельної документації, підготовленої Студією архітектурного дизайну Єжи Вовчака.
Концепцію перепланування Трояндового саду, Саду на верхній терасі, Північного саду та Оранжереї, створив проф. Збігнєв Мичковський з Краківського технологічного університету, Ph.D інж. архітектури, робота якого слугувала основою для будівельної документації, підготовленої Студією архітектурного дизайну Єжи Вовчака.
Dodatkowe informacje
Концепцію перепланування Трояндового саду, Саду на верхній терасі, Північного саду та Оранжереї, створив проф. Збігнєв Мичковський з Краківського технологічного університету, Ph.D інж. архітектури, робота якого слугувала основою для будівельної документації, підготовленої Студією архітектурного дизайну Єжи Вовчака.
Підготували: Каміла Доманська, Неля Кокошко, Яцек Кушмєрскі, Лукаш Пшибілак
